︎

bio       cv      instagram

fantastic little splash


projects ++

fantastic little splash
combines art practice and media studies to research collective imagination and emotions appropriation in technosocial systems
Mark




*

similar image
2021
video essay
00:09:16

           
On the beach or in the forest, when you close your eyes, you hear the sound of water, wind, rustle leaves, insects. You can still hear the motorboat, ringtone, highway, drone buzzing, plant. When you close your eyes and just listen, the sounds mix; gently comes that all this nature is not the first or the second, it is the canvas, including you. But as soon as you open your eyes, you notice order everywhere. Human ordered the world more and more rapidly, until he found himself in the forest — unpredictable and magical * • It seems if you go deeper, you will have to expose yourself to danger and disappear * it also seems that this disappearance is not about absence, but about another form of presence.:

author's note: This magically realistic video essay is the result of an artistic research of the human obsession with total orderliness. The filming began in 2019 at the Dnipro Hydroelectric Power Station in Zaporizhzhia and downstream in the Dniprovsko Orilskyi Nature Reserve, where menacing water caltrop and rhizomes of white willow, floating fern, and other aquatic plants unknown to us surrounded our boat, as if recreating bizarre human dreams of an impending threat. Later, our camera, powered by Ernst Junger's Glass Bees, captured lost people and drones. During editing the essay, COVID-19 unfolded, and after the premiere, we met a familiar sentiment in a text by Ukrainian artist and psychoanalyst Teta Tsybulnyk and media philosopher Dmytro Mykhailov about “the body as a fold between nature and technology” --- we had a great opportunity to discuss it with Teta. And a little later, Ukraine experienced a full-scale Russian invasion, which is certainly one of the most intense human attempts at “order”. “similar image” is not a complete statement, nor does it claim to be comprehensive, but rather a note on human nature, which sets itself apart again and again.

̩̩͙

подібне зображення
2021
відео есе
00:09:16

На пляжі або в лісі, коли закриваєш очі, чуєш шум води, вітер, шурхіт листя, комах. Ще чуєш моторний човен, рингтон, автотрасу, дзижчання дрона, завод. Коли закриваєш очі і просто слухаєш, звуки змішуються; м'яко приходить, що вся ця природа не перша або друга, вона — полотно, включаючи тебе. Але варто відкрити очі, як усюди помічаєш порядок. Людина упорядковувала світ усе масштабніше і швидше: поки не знайшла себе в лісі ⇄ непередбачуваному і магічному.☆ Здається, якщо заглибитися ще, то доведеться наразити себе на небезпеку і зникнути * * • ̩̩͙ * ˚ також здається, що це зникнення не про відсутність, а про іншу формі присутності ..: *

примітка авторів: Цей магічно-реалістичний відеоесей є результатом художнього дослідження людської одержимості тотальною впорядкованістю. Зйомки розпочалися у 2019 році на ДніпроГЕС у Запоріжжі та нижче за течією у Дніпровсько-Орільському природному заповіднику, де страшкий водяний горіх і кореневища білої верби, плаваючої папороті та інших невідомих нам водних рослин оточили наш човен, немов відтворюючи химерні людські сни про загрозу, що насувається. Пізніше наша камера, натхненна «Скляними бджолами» Ернста Юнгера, фіксувала загублених людей і безпілотники. Під час монтажу есею розгорнувся COVID-19, а після прем’єри, ми зустріли подібні відчуття у тексті української художниці та психоаналітикині Тети Цибульник і медіафілософа Дмитра Михайлова про «тіло як складку між природою та технологіями», і мали чудову нагоду обговорити це з Тетою. Трохи згодом Україна зазнала повномасштабного російського вторгнення, яке, безумовно, є однією з найінтенсивніших людських спроб “впорядкування”. «подібне зображення» не є вичерпним твердженням і не претендує на всеосяжність, а є радше нотаткою про людську природу, яка знов і знов виокремлює себе з-поміж інших.



Participated / Брав участь:
Mark

Next︎